Наведено результати соціолінгвістичного дослідження мовної ситуації у Києві, проведеного Центром соціологічних досліджень "Громадська думка" Науково-дослідного інституту соціально-економічних проблем Києва. Запропоновано соціолінгвістичні характеристики київського російськомовного населення. Висвітлено тенденції поширення української мови як основного засобу комунікації в усіх сферах життя міста.

Проаналізовано результати соціологічного опитування, проведені Центром "Громадська думка" Науково-дослідного інституту соціально-економічних проблем Києва на замовлення Управління у справах сім'ї та молоді Київської міської державної адміністрації у 2002 р. Розглянуто питання суспільно-політичної ситуації, національної самоідентифікації, політичної, мовної та національно-патріотичної орієнтацій молоді.

Приведены результаты социологического опроса и их анализ, проведенные Центром "Общественное мнение" Научно-исследовательского института социально-экономических проблем Киева по заказу Управления по делам семьи и молодежи Киевской городской государственной администрации в 2002 г. Рассмотрены вопросы общественно-политической ситуации, национальной самоидентификации, политической, речевой и национально-патриотической ориентаций молодежи.

Представлено дані соціологічного опитування громадськості столиці у контексті особливостей включеності киян в інформаційний простір щодо процесів європейської та євроатлантичної інтеграції. Проаналізовано рівень обізнаності представників різних соціально-демографічних груп киян щодо засад діяльності та структури ЄС і НАТО. За масивом опитаних киян і крізь призму різного рівня наявних знань щодо міжнародних організацій оцінено рівень потреби киян у додаткових знаннях з цього питання; наведено динаміку їхнього ставлення до ЄС і НАТО протягом останніх 5 років; виявлено найсуттєвіші чинники формування у киян уявлень про ці міжнародні організації та рівень їхньої довіри різним інформаційним джерелам; виокремлено критерії рівня довіри до інформації в ЗМІ у цілому та в контексті розширення інформації про ЄС і НАТО зокрема; визначено пріоритетні питання в інформаційній кампанії щодо європейської та євроатлантичної інтеграції; проаналізовано ставлення киян до зовнішньополітичного європейського курсу України - руху до ЄС та НАТО в динаміці 2006 - 2019 рр. З огляду на необхідність максимальної включеності громадськості в інформаційний простір щодо процесів європейської та євроатлантичної інтеграції, крім наявної в українському комунікаційному просторі раціонально викладених матеріалів про ЄС і НАТО, орієнтованих на реципієнта ("шукача такої інформації"), доцільно запровадити "полегшений" формат донесення важливих знань про організації та перспективи вступу України до них для пасивного реципієнта, не зацікавленого в подібних знаннях. Проведення ж моніторингу громадської думки є ефективним способом здійснення "зворотного зв'язку" між суб'єктами інформаційної кампанії та аудиторією, а популяризація результатів таких досліджень може бути корисною як для суб'єктів формування інформаційно-просвітницьких кампаній на різних рівнях, так і для різних груп реципієнтів.